Галина Онацька

Галина Миколаївна Онацька (Перельот) народилася 19 вересня 1966 року в селі Велика Любаша Костопільского району на Рівненщині в родині сільського зоотехніка. Навчалася в восьмирічній школі села Велика Любаша та в Рівненській середній школі (1984 р.)

Після школи вступила на філологічний факультет Рівненського педагогічного інституту, але, після одруження, здобуття вищої освіти завершувала вже в Слов’янському педагогічному інституті на педагогічному факультеті (1988 рік), оскільки переїхала до Краматорська, звідки був родом її чоловік. Після закінчення вишу Галина Миколаївна працювала деякий час вихователем в одному з дошкільних закладів Краматорська. В цей період писала вірші для своїх дітей та для діточок у дитячому садочку.

«Перший вірш написала в четвертому класі на уроці російської мови, змальовуючи красу берізок біля рідної хати. Під час навчання на першому курсі писала багато. Але ті вірші не збереглися. Учасники нашого літературного гуртка їздили з виступами в школи та інші організації», – згадує поетеса. Про активний початок писання віршів сама Галина Миколаївна розповідає так: «Коли почався Майдан, я захворіла, але слідкувала за кожним моментом по телевізору в новинах. Мене дуже вразив дух людей, сила і віра в перемогу. А трагічні події сприймала з болем і гіркотою. Плакала разом з іншими і співчувала. Вірші самі складалися і виливалися на папір. Публікувала вірші на сторінках Всесвітньої мережі».

З 2014 року почала друкуватися в колективних збірках: «Він, вона і війна» (2014), «Галактика любові», «Скарбниця мудрості», «Огні горять…», «Серце Європи» (2017), «Думки романтика», «Лине слово понад Тором», «Понад усе нам – Україна» (2018) та ін.

2016 року видала перші авторські збірки: «Незримий шлях моєї долі» (2016), «Попереду – життя» (2016), «Весна не може не прийти» (2017), «Іволзі весна наснилась» (2017), «Осінні міражі» (2018), «Сонячне джерело» (2019).

У березні 2017 року Галина Онацька  ввійшла до складу Краматорського літературного об’єднання ім. М.Рибалка.

Поезія Галини Онацької дуже пісенна. Не залишають її поза увагою композитори та виконавці: Вячеслав Чорний («Вже і сонце сідає», «Летять лелеки», «Ми з тобою разом, осінь», «Рідний край»), Володимир Ринденко («Виший мені, мамо»), Микола Ведмедеря («Весняний день», «Вишиванка», «Все, чим я багата», «Вишиванки», «Житами в росах я ходила», «Намалюй мені зоряні весни», «Подарунки осені»). А співак Василь Лаврінчук записав пісню «Мадонна» на музику Валерія Залкіна та «Служу Вітчизні» на музику Кірсанова Ю.

Творчість Галини Онацької знаходить активні відгуки у читачів, за свої книги авторка отримала багато відзнак. У 2018 р. поетеса стала лауреатом ХІХ Загальнонаціонального конкурсу «Українська мова – мова єднання» в номінації «Рубежі подвигів і безсмертя» за збірки «Спиніть війну!» й «Осінні міражі». Організатори конкурсу: Національна спілка журналістів України й Одеська регіональна організація НСЖУ. А книга «Іволзі весна наснилась» була відзначена дипломом лауреата конкурсу в номінації «Країна, витоки, родовід». Наступного, 2019 р. у цьому ж конкурсі авторка отримала диплом та почесну відзнаку Лауреата ХХ Конкурсу “Українська мова – мова єднання” за книгу поезії “Сонячне джерело”.

2019 р. на Першому літературно-мистецькому конкурсі імені Всеволода Нестайка Г. Онацька отримала диплом І ступеня в номінації «Поезія» за збірку поезій «Осінні міражі».  У тому ж році авторка була нагороджена дипломом за участь у ІІ Міжнародному фестивалі співаної поезії «Lviv Music & Poetry Week» за популяризацію розвитку української культури та почесною грамотою і цінним подарунком за участь у Міжнародному фестивалі «Славянска пролет», присвяченому Дню слов’янської писемності та культури, що пройшов у болгарському місті Бургас. 20 листопада 2019 р. Галина Онацька отримала І місце в номінації “Мій рідний край” ІХ Київського обласного відкритого фестивалю-конкурсу для осіб з інвалідністю “Поетичний рушник”.

Галина Миколаївна – людина з активною життєвою позицією, крім поетичної творчості, вона займається також громадською та волонтерською діяльністю: проводить творчі зустрічі,  виступає перед інвалідами та у військових частинах перед захисниками України, неодноразово брала участь в гуманітарній акції «Другий фронт АТО», Всеукраїнському фестивалі мистецтв ім. Івана Пантелєєва тощо.

Творчість поетеси відкриває душу небайдужої до подій в країні, до рідного краю, історії і сьогодення людини. Загострюючи свою увагу на несправедливості неоголошеної війни, незворотності людських втрат, вона всім серцем виражає надію на швидке завершення військових дій і відновлення миру.

Значне місце в поезії Г. Онацької відводиться неповторності української природи, любові до батьків та світлим споминам про далеке і безтурботне дитинство. У дослідженні «Війна в Донбасі в поетичному осмисленні Галини Онацької» кандидат філологічних наук, доцент кафедри теорії і практики початкової освіти Донбаського державного педагогічного університету В. Сиротенко пише: «…можемо стверджувати, що сучасна українська література збагатилася ще одним ім’ям, і хай воно ще недостатньо відоме широкому українському загалові, воно, ми впевнені, не загубиться, бо за ним стоїть Людина з палким серцем і власним художнім баченням світу».

Г.Онацька. “Кожен має свій хрест”. Читає Юлія Мельник. Відео з власного ютуб-каналу авторки

Онацька, Г.М. Сонячне джерело: Поезії/ Галина Онацька; передм. В.Крупки. – Біла Церква: Час Змін Інформ, 2019. – 204 с., іл.

ДЖЕРЕЛО
 
Надихаюсь, нап’юсь із джерела,
В глибоких нетрях сміло поблукаю,
Піду до витоків, де ще я не була,
І зерна правди й віри відшукаю.
 
Знайду основу справжню вікову,
Прапрадідів закладені цеглини,
Бо кожним словом сказаним живу,
Воно, мов ластів’я, в простори лине.
 

Зіллюся з піснею у мріях вечорів,

Закохана у щиру світанкову,
Красу і ніжність українських слів –
У наймилішу в світі рідну мову.
 
ЗЕМЛІ МОЄЇ НЕСКІНЧЕННИЙ БІЛЬ
 
Як буйно відцвітуть сади вишневі,
І черемшин зав’южить заметіль,
Враз журавлями відгукнеться в небі
Землі мої нескінченний біль.
 
Збудують гнізда на дахах лелеки?
Чи буде степом пісня пломеніть?
Чи буде мліти сад старий від спеки?
Чи день війна до крихти спопелить?
 
Бо плачуть росами загублені світанки,
Дні, місяці молитвами стають:
Хай землю рідну не плюндрують танки,
І хлопчаки додому хай прийдуть.
 
Хай татусі повернуться до діток,
І кожен чоловік, і брат, і син.
Хай в світі не росте число сиріток,
Земля втомилась вкрай від домовин.
 
СІРА ЗОНА
 
Порвалася на клапті сіра тиша, –
А що поробиш, тут же сіра зона?..
Шкребеться вечір, наче сіра миша,
Забувся запах чистого озону.
 
І вже не дивина для нас руїни,
До берців звикли і до балаклави,
Та не проходить біль за Україну
І знов звучить в набат: Героям Слава!
 
Та знову зорі падають на груди,
І знов кружляє дико ангел смерті.
Коли ж ви схаменетеся, о люди?
Несе війна смертельні круговерті.
 
 ООС
 
Змінилась назва – не змінилась суть,
Ота війна нікуди не поділась:
Двадцятилітні, що до бою йдуть,
Двадцятилітніми назавжди залишились.
 
Чи ще не всіх ми виплакали сліз?
Стрічаємо Героїв на колінах,
А кожен з них для щастя в світі ріс,
Плекала кожна мати свого сина.
 
Хтось скаже: “Що ж, я їх не посилав…”
Кольне батькам у вічі верх цинізму –
Коханий син своє життя віддав,
Щоби жилось оцьому “організму”.
 
Змінилась назва – не змінилась суть:
ООС, АТО – іде війна степами.
А наші СОКОЛИ за Україну йдуть,
Щоб їх нащадки не були рабами.
 
 МІЙ КРАМАТОРСЬК
 
Мій Краматорськ – перлиночка Донбасу,
Натруджений, доволі бід стерпів,
Ти вдосталь пережив в горнилі часу:
Руйнації і стогони боїв.
 
Не оминули і голодомори,
І неприємний осад підлих зрад,
Вже не одне переживав ти горе,
А завжди мріяв розцвісти, мов сад.
 
Ростив ти парки, зводив світлі храми,
Тобі хотілось радості й добра,
Ти не схилився низько під вітрами:
Свободи й волі вірний шлях обрав.
 
Торець Казенний води швидкоплинно
Від Краматорська у Донець несе.
А Краматорськ – то рідна Україна, –
І в цьому слові сказано усе.

Онацька, Г.М. Осінні міражі: Вибрані поезії / Галина Онацька. – Біла Церква: Час Змін Інформ, 2018. – 188 с., іл.

Читати уривки з книги

Онацька, Г.М. Спиніть війну! / Галина Онацька. – Хмельницький: ФО-П Стасюк Л.С., 2017. – 220 с. 

Онацька, Г.М. Іволзі весна наснилась / Галина Онацька. – Хмельницький: ФО-П Стасюк Л.С., 2017. – 140 с.