Ігор Бережний

Ігор Миколайович Бережний – уродженець Краматорська, з 1992 року живе в США.

Події останніх років, які трапилися на його історичній Батьківщині, стали потужним імпульсом для поетичного втілення високих патріотичних почуттів автора. Ігор Бережний активно займається підтримкою поранених під час російсько-української війни бійців та їхніх родин. Він часто приїжджає на Батьківщину, його зусилля спрямовані на лікування поранених та допомогу жителям Сходу України.

2017 року вийшла перша його збірка поезій “Від полум’я не врятував”, яка була презентована спочатку в країнах Європи. В Україні вперше книга була презентована 2019 року в Дитячій центральній бібліотеці ім. О.С.Пушкіна під час візиту її автора до Краматорська. На зустрічі з читачами поет познайомив присутніх зі своїми віршами, розповів про своє сприйняття війни, про біль і хвилювання за долю України й українців, які відстоюють свою незалежність. Під час зустрічі також відбулася презентація пісні «Сік осені» на слова Ігоря Бережного.

Виручені від продажу книжки кошти автор передає у фонд лікування поранених бійців та на підтримку їхніх родин.

ОСІНЬ

Сік осені, осінній сік,
Ковтаю спраглими устами.
Якби я тільки вправно зміг,
Якби я тілько вправно зміг,
Розірвані шматки доріг
З’єднати кладками-мостами.

Сік осені з дерев і рік,
З небес прекрасних до нестями!
Якби я тільки переміг,
Якби я тільки переміг,
В собі спинивши вічний біг,
За недоречними вістями.

Осінній сік на руку стік,
Підсохне трохи-липким стане.
Якби я жити вічно міг,
Якби я жити вічно міг,
Аби ковтати ніжний сік
Зріднившись з осінню вустами!

 

Бережний, І. Від полум’я не врятував: [вірші]. – Краматорськ: ТОВ Контраст, 2017. – 80 с.

ВІД ПОЛУМ’Я НЕ ВРЯТУВАВ

Від полум’я не врятува,
Шипастий аґрус коло хати.
Він мав оселю захищати…
На бузок мертвий бузьок впав!..

Хтось на сопілці тихо грав,
Комусь, напевно, треба грати.
Коли гатять всебіч гармати,
Та ще на бузок мертвий бузьок впав.

Моє житло не врятува,
“садок вишневий коло хати”.
Він мав бі стіни підпирати…
На бузок мертвий бузьок впав!..

Хіба ж Донбас нещасний знав,
Що був засуджений до страти?
З тих пір і сам не можу спати,
Як з неба мертвий бузьок впав!