Людмила Дрига

Людмила Петрівна Дрига народилася похмурим осіннім вечором 11 жовтня 1947 року в маленькому селі Сабівка на Луганщині.

“Мабуть, одне з найбільш пам’ятних спогадів дитинства – запах трав: материнки і звіробою, чебрецю та м’яти, які з любов’ю збирала моя бабуся і заварювала з них чай. Балувати мене було нікому. Це зараз дитину не здивуєш цукеркою, а тоді моїми ласощами були гарбуз, запечений в духовці, і вареники з вишнями», – так згадує про своє дитинство поетеса.

Людмила Дрига закінчила Зоринську середню школу, в якій, ще з дитинства, почала писати вірші. Ось як вона згадує про свой перший поетичний досвід: «У школі я вчилася охоче. Улюбленим захопленням були книги і малювання. Пізніше, коли я почала вести щоденник, в ньому з’явилися перші вірші, якщо можна їх так зараз назвати. Це був мій маленький світ, хоча в душі, мені здається, я завжди була великою мандрівницею…  Але це вже друга тема.»

Після закінчення школи Людмила вступила до Куп’янського медичного училища, яке закінчила з відзнакою. Після навчання жила в Харківській області, де працювала медсестрою. Незабаром вона зустріла “свою долю”, одружилася й у 1970 році переїхала до Краматорська, де до самого виходу на пенсію працювала медсестрою в одній з поліклінік міста.

Після смерті чоловіка Людмила Петрівна одна виховувала  двох синів. Але життя не стоїть на місці, залишається пам’ять. І підтвердженням тому є вірші Людмили Дриги. Як говорить сама поетеса: «Вірші – це найкраща фотографія моїх почуттів, яка не підвладна часу».

Вірші Людмили Дриги часто публікуються в місцевих періодичних виданнях. Вийшли також її поетичні збірки «Розчерк крила» (1996 г.) і «Струни» (2005 р). Крім того, поезії Л. Дриги друкувалися також у багатьох колективних збірниках: «Под парусами вдохновения», «Рапсодия души», «Прописано сердце в Донбассе», «Превратности судьбы», «Как сердцу высказать себя…», «Души высокая свобода», «Иду дорогою земной…», «Многоцветье имен», “Світ слова”, “Мой город – моё вдохновение” та ін.

Вона – член літературного об’єднання ім. М. Рибалка. У 2008 р її ім’я було внесено до антології «Україна. Російська поезія. ХХ століття» (м.Київ). 2011 року Л. Дрига увійшла до Конгресу літераторів України. Вона – Лауреат міжнародного літературного конкурсу “Каплантіда-2012” (м. Київ).

Дрыга, Л. Не обижайте суженых…: Стихотворения / Людмила Дрыга. – Краматорск: Тираж-51, 2017. – 132 с.

Читати уривки з книги

Дрыга, Л. Струны: стихотворения / Людмила Дрыга. – Краматорск: ЗАО Офсет, 2005. – 84 с.

Читати уривки з книги

Людмила Дрыга // Многоцветье имен. Литературное объединение им. Николая Рыбалко г. Краматорск. – Донецк: ООО “Точка опоры”, 2011. – С.63-72. – (Творческие студии Донбасса. Литературно-художественный альманах. Вып. 5).

Читати уривки з книги

Дрыга, Л. Росчерк крыла: стихотворения / Людмила Дрыга. – Краматорск, 1996. – 41 с.

Читати уривки з книги