Юрій Доценко

Юрій Тимофійович Доценко народився 19 вересня 1954 року року в селищі Малотаранівка, що поблизу Краматорська в родині робітників. Після школи вступив до Донецького державного університету на українське відділення філологічного факультету.

Після завершення навчання служив в армії на Далекому Сході, викладав рідну мову та літературу в школах Донеччини та Запоріжжя.

З 1978 року працював на журналістській роботі в періодичних виданнях Донеччини. З початком російсько-української війни на Донбасі, Юрій Доценко повернувся до Краматорська.

Перша збірка віршів «Літо чебрецеве» побачила світ у видавництві «Донбас» 1984 року. Від першої до другої збірки Юрія Доценка пролягла відстань у довгі і важкі десять років. Другу — «Дерев мотив глибинний» — видало творче об’єднання «Лад» у 1995 році, третю — «Золотий апостроф» — Український культурологічний центр у Донецьку в 1998 році.

Благословляючи третю збірку віршів Ю. Доценка, у передмові до “Золотого апострофа” відомий поет Григорій Кривда написав: “Його слово правдиве, щире, співуче… Хай хоч за 10 років прибуде ще один український Соколов, Талалай, Орач, які, на жаль, покинули суху донецьку землю. Хай, кажу, прибуде і не відбуде з Донеччини Юрій Доценко, мій молодший побратим і чудовий ПОЕТ!”

Пізніше вийшла у світ четверта книжка вибраних поезій «Осінні багаття». П’ята збірка «Вереснева паморозь» побачила світ у 2007 р. також в Українському культурологічному центрі. Через п’ять років, 2012, світ побачила шоста збірка поезій «Переступний вік».

До нових збірок поета увійшли вірші, написані здебільшого останнім часом на малій Батьківщині. У книзі – спогади про дитинство, юність, кохання, роздуми про рідний край, про розмаїття і швидкоплинність людського буття.

Поетичні добірки Юрія Доценка друкувалися у багатьох колективних збірках (“Крона”, “Земле рідна, колискова”, “Письменники Донеччини”, “Світ слова. Краматорська література в іменах”, “Українські письменники Краматорська” та інших), у всеукраїнських газетах та журналах («Літературна Україна», «Голос України», «Літературний Львів», «Україна молода», «Донбас», «Березіль»). У перекладі російською мовою — в московському альманасі “Истоки”.

Юрій Тимофійович Доценко — автор багатьох віршів для дітей, крім поетичної творчості та журналістики, займається ще й перекладом. Він – лауреат літературної премії імені В. Сосюри Донецького обласного фонду культури та обласної літературної премії імені Григорія Кривди. З 1995 року – член Національної Спілки письменників України.

Поезія Юрія Доценка – спокійна, розважлива, поміркована, щемливо інтимна. Уже самі назви збірок його віршів говорять про це. З їх сторінок постає природа у всьому розмаїтті, але така, що, пройшовши через чутливе серце поета, стає живою, людяною, пульсуючою, наче кров у жилах. Читаєш все, написане поетом, і розумієш: та це ж не лише природа з лелеками, росами, шепотінням беріз, ночами, що зірки розстеляють, травами, мов зеленими книгами. Ні, то ти сам у природі і природа в тобі злиті воєдино. Таке головне враження від поезії Доценка загалом.

А ще яскраво проглядається у поезії нашого земляка відчуття національної гідності.  Чіткою є життєва позиція письменника. Українське слово, Україна –  для нього невід’ємні у своїй суті поняття. Тема рідного краю, Донеччини у поетичному слова Юрія Доценка близька зовнішньою образністю і душевним ладом з сосюринськими етюдами Донбасу.

Юрій Доценко // Світ слова. Краматорська література в іменах. – Краматорск, 2011. – С. 172-183. 

Читати уривки з книги