Зеновія Гринах-Чабан

Зеновія Миколаївна Гринах-Чабан народилася 23 березня 1940 року поблизу міста Броди на Львівщині, на хуторі Гринахи, що започаткував свою назву від прізвищ перших поселенців. Там, серед мальовничої природи і невмирущої народної мудрості, у сім’ї трудівників, проминуло дитинство та юність майбутньої поетеси. Краса полів, недалеких лісів і гір полонила дитячу уяву, назавжди запала в серце вродливої дівчинки, сколихнула його найніжніші струни. Тому все життя поетеса линула до рідного краю, до милого серцю хутора.

У 1954 році Зеновія Миколаївна закінчила Дуб’євську семирічну школу, а пізніше – у 1957 році – Пониківську середню школу. Навчалася старанно і наполегливо, прагнула знати якомога більше. Тому без особливих труднощів вступила до Львівського державного університету на фізико-математичний факультет, після закінчення якого працювала вчителем математики в школі.

Згодом Зеновія Гринах виходить заміж і переїжджає з чоловіком до Краматорська, де працює на Новокраматорському машинобудівному заводі, але душею тягнеться до літератури. З серця просяться на папір, до людей щирі, привітні вірші. Їх Зеновія Чабан друкує як у міській, так і в обласній пресі, в журналі «Донбас», підписуючись подвійним прізвищем – 3. Гринах-Чабан.

З роками потяг до рідної мови та літератури не зменшився, а, навпаки, став ще міцнішим. Свідченням цього є те, що майже 50-ти річна поетеса вступає на заочне відділення філологічного факультету Донецького державного університету. З. Чабан залишає завод і працює в Першій українській гімназії Краматорська вчителем української мови та літератури.

Значний внесок зробила поетеса у літературне життя Краматорська, у боротьбу за відновлення української мови в зросійщеному місті. Саме вона весною 1993 р. започаткувала перше українське літоб’єднання у Краматорську. Разом з творчою українською інтелігенцією міста 3. Чабан популяризувала і впроваджувала в життя творчі надбання краматорських поетів, прагнула донести українське слово не тільки до міського читача, а й вийти за межі Краматорська. Члени літоб’єднання друкувалися в газетах «Вісті», «Броди», «Злагода», в журналі «Брідщина» (Львівщина).

З рідним краєм Зеновія Чабан ніколи не поривала зв’язку. Її мрією завжди було повернення до Західної України – до Батьківщини, розлука з якою все життя краяла серце поетеси. Тому, коли Зеновія Чабан вийшла на пенсію, разом з чоловіком виїхала на Західну Україну.

Рідна домівка, родина, найближчі в житті люди – ось ті цінності, які поетеса завжди ставила на перше місце, вище над усе.

І хоч зараз письменниця вже не живе в нашому місті, але її внесок у розвиток українського літературного руху Краматорська не буде забутим, і краматорці завжди пишатимуться, що в нашому місті жила і творила така щира, добра, талановита людина, яка дарувала читачеві чудове українське слово, а своїм учням несла любов і знання.

У квітні 2010 року у київському видавництві «Четверта хвиля», до 70-річчя письменниці, вийшла її нова збірка під назвою «Твої сліди». У ній – не тільки поетичне, а й прозове осмислення нашого минулого і сьогодення, проникливий погляд в українську сутність й оптимістичне бачення майбуття. Деякі поезії З. Гринах-Чабан покладені на музику й виконуються миколаївським гуртом української пісні “Вільні козаки”.

Цього року Зеновії Миколаївні виповнюється 80 років.

 

Зеновія Гринах-Чабан // Світ слова. Краматорська література в іменах. – Краматорськ, 2011. – С.153-168.

Читати уривок з книги

 Зеновія Гринах-Чабан // Донецькі полини: Поезії / В. Крижанівський, В. Новоринський, О. Максименко, З. Гринах-Чабан. – Дрогобич: Відродження, 1994. – C.41-56.

Читати уривок з книги

Пісні на поезії Зеновії Гринах-Чабан


Пісні “Вкраїно” та “Степ козацький“, написані на поезії Зеновії Гринах-Чабан, виконує гурт української пісні “Вільні козаки” (м.Миколаїв). Засновник і керівник гурту Федір Сичов та його син – Заслужений артист України Олександр Сичов є авторами та аранжувальниками творів, які виконує колектив.